Віддаючи належне подвигу ліквідаторів, 28 серпня 2003 року, в день Успіня Пресвятої Богородиці, предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, була освячена ікона "Чорнобильський Спас".
Протягом двадцяти двох минулих років церква підносить молитви про жертви аварії на Чорнобильській АЕС, розділяючи скорботу рідних і близьких, все вистраждане чорнобильцями - вже півмільйона людських життів, які залишили цей світ, сотні тисяч дітей хворих різними захворюваннями, пов'язаних з Чорнобилем, тисячі вирваних з коренем людських доль із землі, на якій жили їхні предки . Величезна пляма на карті Україні нині називається «зоною відчуження» - це сьогоднішня біль.
Всі події в повній мірі і відразу відобразилися на одній іконі, ім'я якої «Чорнобильський Спас». В пам'ять про загиблих при катастрофі і від радіоактивного зараження і во здравіє вижили написана ікона «Чорнобильський Спас».
Її унікальність в тому, що вперше в православ'ї поряд з ликами святих зображені люди!
Задум створення такої ікони прийшов Юрію Андрєєву, що присвятила своє життя ядерній енергетиці, а під час аварії отримав величезну дозу радіоактивного опромінення. Нині він - президент Союзу «Чорнобиль України». Ікона багато разів була Юрію Борисовичу уві сні, але він вважав її створення незбагненною мрією, в якомусь роді навіть єрессю. Але одного разу Юрій Андрєєв запитав Митрополита Київського Володимира, можлива ікона Спаса разом з чорнобильцями, спасавшими планету від радіації. Чужої крові під час боротьби вони не пролили, а своєї не пошкодували. Владика дав благословення іконописцю Владиславу Горецкому на написання ікони.
Горецький довго працював в Троїце-Сергієвій Лаврі, він володіє унікальною технікою роботи з сусальним золотом. З початку квітня 2003 року Юрій Андрєєв і Володимир Горецький почали працювати над сюжетом і композицією ікони.
У верхній частині ікони розташовані фігури Богородиці, Ісуса Христа і Архистратига Михайла - він веде людську Божу рать живих і мертвих «чорнобильців».
У нижній частині ікони, на передньому плані - Чорнобильська сосна - образ, не придуманий людиною. Вона схожа і на хрест і тризуб, який є гербом України. Під час війни фашисти-карателі вішали радянських патріотів на цьому дереві, їх мученицька смерть дала сосні чудесну силу. Сосна коштує майже на одній лінії: четвертий аварійний блок - місто Прип'ять.
Після вибуху на ЧАЕС праворуч і ліворуч від міста Прип'ять пройшли два сліди викидів, які накрили кладовищі, лікарню, гаражі, виробничу зону, пожежне депо. Сосна стояла в зоні цього «рудого лісу», в зоні дуже щільного забруднення - від 100 до 1200 рентген на годину. Під час ліквідації весь ліс був похований, а сосну з оточуючими її військовими обелісками залишили. Дерево стало символом Чорнобильської трагедії. Йому відведено центральне місце в нижній частині ікони.
Зліва зображено душі померлих чорнобильців, праворуч - ліквідатори аварії: пожежний в респіраторі, працівник станції, льотчик, медсестра. На горизонті, за обрисами «Саркофага» видніється заграва сходу, в небі летить зірка Полин. На задньому плані - земля обпалена, на передньому - зелена, оживаюча.
Горецький працював над Чорнобильським Спасом» п'ять місяців. Ікона була освячена 28 серпня 2003 року біля стін Успенського храму в Києво-Печерській Лаврі. Під час освячення з'явилося чудове явище, свідками якого стали тисячі людей. Спершу над іконою пролетів голуб, високо в небі серед перистих хмар виникла веселка у вигляді німба (дощу напередодні не було!), потім на небі з'явився православний хрест, в центрі якого було сонце.
Ікону передали Успенського Храму, але на прохання чорнобильців вона постійно знаходиться у хресних ходах по областях України. Ікона стала розрадою чорнобильцям, її визнали і стали вважати своєю у багатьох українських родинах, адже трагедія Чорнобиля, за великим рахунком, торкнулася кожного.
Ікона допомагає пораненої чорнобильській землі. Хресні ходи «Чорнобильського Спаса» супроводжуються чудовими явищами та зціленнями. З зображенням ікони чорнобильці йдуть на складні хірургічні операції, підкладають її хворим дітям під подушку.
Настоятель єдиного діючого в зоні відчуження Свято-Іллінського Храму отець Микола вирішив провезти список ікони «Чорнобильський Спас» по тих місцях зони, де раніше перебували православні храми, зруйновані у 1930-1950 роках більшовиками. У цих священних місцях нині встановлено православні хрести.
Одного разу отець Миколай привіз ікону в село Іллінці, в якому раніше стояв Храм Різдва Богородиці. На цьому місці священик встановив ікону і в оточенні двох десятків бабусь-самоселів, які повернулися в рідне село всупереч заборонам, розпочав молебень. Під час служби серед ясного безхмарного неба виник стовп світла, який осяяв всіх. Це явище тривало всього кілька секунд, були зроблені фотографії, на яких це чудо виглядає як засвічена смуга, що виходить з відкритого Євангелія прямо в небо.
А в 2004 році стався інший випадок, який остаточно переконав віруючих в незвичайних властивостях ікони: під час замаху на батька Миколи ніж потрапив в гаманець, де була фотографія ікони. Це врятувало життя священика.
За ініціативи Спілки «Чорнобиль України» був написаний повний список ікони «Чорнобильський Спас» для Храму Христа Спасителя - дар чорнобильців України чорнобильцям Росії. Бажання передати список ікони 30 червня 2004 року підтримав і благословив Святіший Патріарх Московський і Всієї Русі Алексій II.
Чорнобильська катастрофа - це випробування, дане Господом, щоб застерегти людину від більш страшних помилок. Людина через незнання, безпечності та жадібності може стати небезпечним для всієї живої землі. Але Бог дав це випробування тим, хто був в змозі з ним впорається. Чорнобильці-рятувальники заслужили найвищу нагороду, можливу на землі - бути прирівняними до Божої раті.
|